Деформація – зміна форми та (або) розмірів тіла. Розрізняють такі типи деформацій: розтягу (стискання), згину, зсуву, кручення.

Види деформації за здатністю тіла до відновлення форми та розмірів:
- деформації, які повністю зникають після припинення дії на тіло зовнішніх сил, називають пружними.
- деформації, які зберігаються після припинення дії на тіло зовнішніх сил, називають пластичними.

Якщо ви натягуєте тятиву лука, натискаєте на м'яч або згинаєте гілку дерева, ви відчуваєте їхній опір: з боку цих тіл на руку починає діяти сила, яка чинить опір дії вашої руки. Сила пружності – це сила, яка виникає під час деформації тіла і напрямлена протилежно напрямку зміщення частин цього тіла в ході деформації. Силу пружності позначають символом F_пруж. Одиницею сили в СІ є ньютон.

Природа сил пружності. Виникнення сили пружності пов'язане із силами взаємодії між молекулами. При деформації змінюється відстань між молекулами, а тому переважають або сили притягання (при розтягуванні тіла), або сили відштовхування (при стисканні тіла).

Роберт Гук, проводячи досліди з різними тілами, виявив закон, який згодом отримав назву Закон Гука: У разі малих пружних деформацій сила пружності прямо пропорційна видовженню тіла і завжди намагається повернути тіло в недеформований стан: F_пр = – kx.

Фізичний зміст жорсткості тіла. Жорсткість тіла залежить від форми і розмірів тіла та матеріалу, з якого воно виготовлено. Чим більше значення k тим менша деформація тіла. [k] = Н/м.

4) Графічне представлення закону Гука.

Оскільки сила пружності прямо пропорційна видовженню тіла, то графіком залежності є пряма. Чим більшою є жорсткість тіла, тим вище розташований графік.