Методи одержання штучної гравітації: обертання навколо осі; надання постійного прискорення при прямолінійному русі. Тривала невагомість шкідлива для людини, бо атрофуються м’язи.
Земні рослини не пристосовані до життя у невагомості. Її вони переносять навіть важче, ніж люди. Екстремальне освітлення, сама атмосфера космічних апаратів пригнічують чи й зовсім убивають невибагливі в домашніх умовах культури.
Спеціалісти з харчування прийшли до висновку, що основними годувальниками у космосі мають стати пшениця і рис. Але вже перші експерименти розчарували. Надійні польові культури відмовилися давати зерно поза Землею. Навіть у наземних лабораторіях, які намагалися відтворити умови орбітальної станції, урожайність зернових знижувалася чи й зовсім падала до нуля. Чому? Як встановили дослідники, у невагомості в рослинах вода не може циркулювати належним чином, порушується фосфатний та азотний обмін, страждає процес фотосинтезу. У результаті “зелені космонавти” бліднуть, хиріють і дуже швидко старіють. Газ етилен, якого надто багато в атмосфері всіх космічних апаратів, теж робить свою чорну справу. Колоски, якщо і виростають, виявляються порожніми, без зерна.
Стало зрозумілим, що для орбітальних городів треба виводити спеціальні сорти, готувати їх до польотів, та ще й самим фахівцям учитися спілкуватися з усією тою безсловесною, проте дуже чутливою зеленню, вловлювати біохімічні зміни, вимірювати енергетичний потенціал. У різних видів, навіть у різних пелюстках однієї і тієї ж рослини він не однаковий. Але чітко реагує на освітлення, полив та інші нюанси довкілля.
Найбільш космовитривалим із сільськогосподарських культур виявився рапс. Американські біологи вивели спеціальний його сорт: низькорослий і швидкоспілий. Від моменту посіву до одержання зерна проходить лише 28 діб. Фермери навряд чи колись зацікавляться таким карликом, а ось для орбітальних лабораторій це просто знахідка. До речі, першому українському космонавтові Леоніду Каденюку вдалося виростити у космосі врожай рапсу. Російські космонавти проводять успішні експерименти із салатом і редисом. Спеціалісти Національного ботанічного саду імені Гришка в лабораторних умовах, що імітують невагомість, теж виростили прекрасний салат. Але після узгодження міжнародних програм було вирішено, що кияни мають зосередитися на декоративних культурах.
В 70-ті роки була розроблена вітчизняна програма "Біон". У космос летіли мухи та риби, пуголовки, жуки, черепахи. До речі, саме черепаха "проклала" трасу на Місяць людям, здійснивши політ на борту міжпланетної космічної станції. А в багатоденних дослідженнях космонавти спостерігали за розвитком акваріумних рибок, що вивелись прямо в невагомості з ікринок.
Птахи – голуби та перепели – почували себе ніяково. А от риби міноги дуже швидко пристосувались до невагомості. До речі, м'ясо цієї риби дуже корисне, його будуть використовувати у багатомісячних космічних дослідженнях. А найцікавіші дослідження проведено з павуками. На космічній станції США "Скайлеб" (небесна лабораторія) мешкала довгонога парочка - Аніта та Арабела. Опинившись на новому місці, павучки задумали плести свої тенета. Але ж невагомість заважала їм у перші дні, і малюнок павутиння був абиякий, та й якість його була поганою. Проте Аніта з Арабелою впоралися зі своїми почуттями, якось змогли пристосуватись і на радість дослідникам знов плели павутиння, кожна за своїм геометричним малюнком, закладеним природою в кожного павука.