Провідник містить вільні носії заряду (електрони, іони тощо) і при прикладенні до нього постійного електричного поля вони рухаються у бік протилежного знаку ─ так виникає постійний електричний струм. Приклад: аксоплазма нервового волокна. В діелектриках таких носіїв заряду немає (мієлінова оболонка нервового волокна).

При умові статичної рівноваги всередині провідника E=0, інакше заряди переміщуються в бік дії поля. Усі точки провідника мають однаковий потенціал, поверхня провідника – еквіпотенціальна. Силові лінії перпендикулярні до поверхні. Якщо всередині провідника – порожнина, то у ній поле =0. Електростатичний захист.

Якщо провідники привести в контакт, то заряд перетікає. Розподіл зарядів між з'єднаними кулями:

Якщо до провідника прикласти зовнішнє електричне поле, то протилежні електричні заряди розійдуться в різні боки. Явище перерозподілу електричних зарядів у провіднику під дією зовнішнього електричного поля й виникнення в результаті цього електризації провідника називають електростатичною індукцією.

Якщо торкнутись зарядженим провідником до внутрішньої поверхні сфери, то заряд перейде повністю. Електростатичний генератор Ван-де-Граафа. Перейти вище