Центрифуга — механічний пристрій, в якому швидке обертання використовується для розділу частинок суміші за масою.
– Центрифуги застосовуються в біологічних дослідженнях для виділення речовин із певною молекулярною масою.
– Центрифугування є також одним із методів розділення ізотопів, напр., збагачення урану.
– Центрифуги використовують для моделювання перевантажень пілотів літаків і космонавтів.
– У ряді галузей промисловості центрифуга – зневоднююча машина.
Седиментація – осадження частинок у рідині під дією сили тяжіння. Макромолекула не може опуститись на дно під дією сили земного тяжіння, оскільки енергія теплового руху kT набагато більша гравітаційної енергії mgh. Тому необхідно застосовувати ультрацентрифуги, які створюють прискорення до 350 000 g. Швидкість седиментації визначається оптичними методами. При ультрацентрифугуванні у кюветі утворюються області чистого розчинника, розчину полімеру і перехідна зона. Вимірюється швидкість переміщення границі між областями (швидкість седиментації) v. Молекулярну масу обчислюють за формулою Сведберга.
Методами м'якої фрагментації хлоропластів і диференціального центрифугування виділено легкі фрагменти (фотосистема I) і важкі фрагменти (фотосистема II). Важкі фрагменти містять більше хлорофілу b, лютеїну, марганцю, цитохромів групи b, але менше філохінонів (вітамін К), ніж легкі фрагменти.