Механічні хвилі – коливання, що виникають і поширюються у пружному середовищі.
Відхилення частинки від положення рівноваги в будь-якій точці середовища здійснюється за гармонічним законом (як функція часу): S=Asin(ωt) або S=Acos(ωt). Також відхилення частинки від положення рівноваги в будь-який момент часу здійснюється за гармонічним законом (як функція координати): S=Asin(kx) або S=Acos(kx).

Довжина хвилі (λ) – найменша відстань між точками простору, в яких хвиля має однакову фазу.

Частота хвилі (ν - грецька літера "нью") – кількість коливань за одиницю часу, [ν]=Герц.
Кругова частота ω=2πν, [ω]=рад/с.
Період хвилі (Τ) – проміжок часу між двома послідовними максимальними відхиленнями фізичної системи від положення рівноваги, T=1/ν.
Швидкість поширення хвилі: V=λ/T=λν.






У поперечній механічній хвилі тіло (середовище) зазнає деформацій зсуву і розміщення частинок набуває вигляду синусоїди. Такі хвилі можуть виникати лише в твердих тілах, оскільки лише в них можуть виникати сили пружності при деформаціях зсуву. Поширення поздовжньої хвилі супроводжується утворенням згущень та розріджень частинок, тобто відбуваються деформації стиску та розтягу. Такі деформації характерні для будь-яких тіл, тому поздовжні хвилі можуть виникати в будь-яких тілах.